Новітніми дослідженнями доведено, що насправді собор заснував хреститель Русі, великий київський князь Володимир Святославич.
Будівництво собору завершено сином і спадкоємцем Володимира на київському престолі Ярославом Мудрим.
1018
завершення будівництва.
Святитель Іларіон — митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит слов'янського походження, оратор і письменник, церковно-політичний діяч давньої України. Зарахований до лику Святих.
Через те, що діти Ярослава були одружені з багатьма правителями європейських країн, його назвали тестем Європи. За князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди.
Ізяслав Ярославич разом з братами — чернігівським князем Святославом і переяславським князем Всеволодом — утворив тріумвірат, що правив Руссю близько 20 років.
Засновник князівської гілки Мономаховичів. Організатор успішних походів проти половців. Розширив руське законодавство, додавши до нього свій "Статут" (бл. 1113). Автор дидактичної праці "Повчання" (бл. 1109). Похований у Софійському соборі у 1125 р.
Київ захопив і зруйнував володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський, забрав із Софії всі золоті речі, церковні реліквії, зокрема, ікону Пресвятої Богородиці.
Під час боротьби за місто з Романом Мстиславичем собор пограбовано дружиною Рюрика Ростиславовича та союзними йому половецькими кланами.
1051
на київський престол висвячено митрополита Іларіона Київського.
1054
тут поховали Київського князя Ярослава Мудрого.
1113
в соборі коронували князя
Володимира Мономаха.
1055-1062
Ізяслав Ярославич розбудував собор.
1169
розграбовано князем Андрієм Боголюбським.
1203
Рюрик Ростиславович
пограбував собор.
Під час зруйнування Києва ханом Батиєм Софіївський собор встояв, але був пошкоджений і пограбований.
1240
собор пошкодило та пограбувало військо хана Батия.
Кипріан — cвятитель, митрополит Київський і всієї Русі, письменник, редактор, перекладач і книжник.
1375
собор відремонтував митрополит Кипріян.
За свідченнями Реґінальда Гайденштайна: собор перебував у "жалюгідному стані", тож у ньому не правили служби. Проте майстерністю виконаних робіт та структурою не поступався венеційським та константинопольським.
Відродження пов'язане з київським митрополитом Петром Могилою. Він домігся, щоб собор повернули православній церкві, здійснив капітальний ремонт та оздобив собор. Навколо спорудили дерев'яні монастирські будівлі, а територію огородили високою дерев'яною огорожею. До робіт у соборі залучили італійського архітектора Октавіано Манчіні. Основними будівельними матеріалами були цегла та вапняно-піщаний розчин. Цеглу застосовували для мурування стін, склепінь, фундаментів. Внаслідок нерівномірності випалювання вона мала різні відтінки — від темно-червоного до світло-жовтого. Зазвичай всі внутрішні приміщення мали склепінчасті перекриття.
Переяславська рада — загальна військова рада, яку гетьман Богдан Хмельницький скликав у Переяславі 8 (18) січня 1654 року. Точні результати Ради були згодом втрачені і переписані істориками, тому рішення, ухвалене Радою, трактується по-різному. Згідно з Переяславськими домовленостями, між гетьманом і царським урядом було укладено Березневі статті 1654 року.
Було встановлено 4 нові куполи, у галереях надбудували поверхи, а верхи старих веж перебудували у бароковому стилі. Спорудили нову муровану дзвіницю, яка отримала від киян назву "Тріумфальна дзвіниця". Гетьман Іван Мазепа позолотив головний купол за власні кошти. Встановлено Дзвін Мазепа.
У цей час збудували дзвіницю, палати митрополита, Браму Заборовського, хлібню, трапезну, бурсу, монастирський мур, південну башту, Братський корпус. Після реконструкції в архітектурі цих будівель і вигляді собору відстежуються характерні риси української барокової архітектури XVII—XVIII століть.
Надбудовано 4-й поверх дзвіниці.
1596
перейшов у власність Унійної церкви за результатом Берестейської унії.
1633
перейшов до православної Київської митрополії.
1690-1707
митрополит Варлаам Ясинський провів капітальний ремонт.
1654
у соборі кияни затвердили
союз із Московією.
1699 - 1767
почалося спорудження нових кам'яних будівель навколо собору.
1843-1853
позолочено іконостаси.
Скоропадський Павло — український державний, політичний і громадський діяч, військовик. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Учасник російсько-японської та Першої світової війни. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Один з лідерів та ідеологів монархічного гетьманського руху.
1918
єпископ Никодим миропомазав Павла Скоропадського на гетьмана всієї України.
Митрополит Київський і всієї України Василь — український релігійний діяч, церковний реформатор, проповідник, педагог, публіцист, письменник і перекладач, борець за автокефалію українського православ'я, творець і перший митрополит Київський і всієї України відродженої 1921 року Української Автокефальної Православної Церкви. У 1919–1927 роках останній настоятель та доглядач Софії Київської. За визначенням академіка Агатангела Кримського — «апостол українського релігійно-національного відродження».
1921
у Софії Всеукраїнський церковний собор висвятив протоєрея Василя Липківського на Митрополита Київського і всієї України УАПЦ.
Всеукраїнська академія наук створила Софійську комісію, яка врятувала собор від знищення більшовиками.
Останнім настоятелем собору був Юрій Міхновський, родич видатного самостійника Миколи Міхновського. Комуністичний уряд заборонив служіння в соборі. Всі золоті та срібні речі (царські ворота, ікони, срібні кадила, свічники, церковні ризи, книги) забрано, позолочені іконостаси розібрано, золото здерто, решту — спалено.
Частину дорогих ікон, фотоархівів та інших експонатів вивезли до Німеччини.
Під час якої виявили та відкрили фрески XI століття, відновили фрески XVIII століття.
Світова спадщина ЮНЕСКО — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.
Об'єднавчий собор українських православних церков — помісний собор, який відбувся 15 грудня 2018 року в соборі Святої Софії в Києві. Учасники собору встановили статут та обрали предстоятеля Православної церкви України. Ним став Епіфаній (Думенко). Собор очолив уповноважений представник Вселенського патріархату — митрополит Галльський Еммануїл.
1928–1930
Всеукраїнська академія наук створила Софійську комісію.
1934
територію Софійського монастиря оголосили Державним історико-архітектурним заповідником.
1950-ті рр.
у соборі провели реставрацію.
1943
за гітлерівської окупації Києва експонати архітектурно-історичного музею розграбовано.
1990
ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО.
2018
відбувся Об'єднавчий собор українських православних церков.
16 вересня у Національному заповіднику "Софія Київська" відбулася презентація встановленої інноваційної системи, яка ознаменувала успішне втілення проєкту. Фармацевтична компанія "ІнтерХім" спільно з партнерами - компанією "Дарниця" та Zagoriy Foundation - подарували Софійському собору інноваційну систему для осушення стін й фундаменту культурної та духовної пам'ятки від надмірної вологи. Ефективна співпраця "Інтерхім" з керівництвом заповідника та партнерами принесла втішні результати: волога покидає стіни - Софія одужує. Ми пишаємося тим, що допомогли головному символу української духовності вистояти.
2020
у Софії коштом меценатів встановлено інноваційну систему для осушення стін й фундаментів собору та прилеглих споруд від надмірної вологи, яка загрожувала руйнуванням старовинної пам'ятки. Втілити проєкт у життя допоміг
Анатолій Редер, генеральний директор ТДВ "
Інтерхім", та залучені ним партнери - компанія "Дарниця" та Zagoriy Foundation.
На відміну від візуалізації радянських часів, яка вважається хибною, у новій реконструкції князь має зовсім інші риси обличчя та не має бороди, якої насправді не носив. Бороду та інші елементи Ярославу приписали для того, щоб зробити більше схожим на російських царів.
Справжнє обличчя реконструйовано методом історико-криміналістичної експертизи на основі моделі черепа, що належав Ярославу Мудрому. Авторами реконструкції є експерт-мистецтвознавець Юрій Шатайло та експерт-криміналіст Андрій Переїденко.
А. Редер: "Тепер історія князя оживає, а разом з нею оживає щось величне всередині кожного з нас. Ми в «Інтерхім» тішимось, що змогли долучитись та подарувати заповіднику таку цікаву конструкцію. Це вражає, захоплює і заохочує дізнаватись більше".
2021
Експозиція Софійського собору поповнилася унікальною
3D-призмою, аналогів якої немає в Україні. Технологічну новинку Національному заповіднику подарував меценат
Анатолій Редер, генеральний директор фармацевтичної компанії "
Інтерхім". Уся конструкція була на замовлення створена в Данії. Пристрій відтворює об'ємне зображення обличчя молодого Ярослава Мудрого, яке у 2017 р. було реконструйованого фахівцями в рамках проєкту "Україна. Повернення історії" телеканалу "1+1" (автори: Акім Галімов, Руслан Шаріпов; режисер: Дарія Саричева).